HOUP / UI P0

Консоль перевірки кейсів

Бенефіціар

Обертос Євген Вікторович

Первинний прийомАктивнийНе перевірено

Додатково

Від лікаря Я навіть не уявляю як без таких програм зараз можна лікуватися. На серйозні операції, матеріали нажаль державного. фінансування немає.

Біографія

Лікар-стоматолог Спочатку було АТО в 15-му році, потім мирне життя. В кінці лютого 22-го року майже місяць невизначеності, окупації в рідному селищі в Миколаївської області. Після звільнення, відправки сім'ї в безпечне місце - мобілізація в збройні сили. Сім'я, робота, облаштування нарешті нормального життя.

Біографія

Лікар-стоматолог

Поточний стан

Лікарями та персоналом дуже задоволений. Наскільки їм дозволяють умови - роблять все що в їхніх силах. Але системою в цілому та одиничними випадками не задоволений. Як приклад - необхідність таких організацій як ваша. В цілому у ставленні нічого не змінилося, але у лікарів з'являється можливість надавати якісну допомогу і робити "так як треба", а не так, як виходить. І це явно дуже їх мотивує.

Поточний стан

Очікування на операцію

Історія поранення

Поранення отримав 22.02.2024 року внаслідок ворожого авіаційного удару. Знаходився на КСП роти. Переклади інформацію про черговий авіаційний удар КАБ/КАР (що для нашого напрямку уже давно було звичайною справою). Перевірив чи усі в укриттях, хто може не почув. Потім як завжди - шелест снаряду, і на цей раз розрив прямо у нас (за пару метрів від нашого укриття). Зникло електричне світло, з'явилося природнє (було близько 13.30, було багато руйнувань). Спочатку побачив як крапає кров з голови та носа, потім зрозумів що щось не так з ногою. Помацав, знайшов поранення в районі нижньої третини лівої гомілки. Трохи її поворушив, стало зрозуміло що перелом обох гомілкових кісток. Наклав тугу пов'язку бандажом, потім ще й турнікет - кровотеча хоч і невелика, та була. Дочекавшись чистого неба (дрони-камікадзе теж не дають носа висунути) мені допомогли наші хлопці, та з сусіднього підрозділу евакуюватися до дороги, куди викликали евакуаційний транспорт. Якщо чесно - не стільки страх саме втратити кінцівку, скільки страх що вона все ж таки залишиться, але не буде функціонувати. Не зможу ходити. Та не одразу, а вже в лікувальному закладі про це почав думати.

Історія лікування

Тому що потрібно або лікуватися за свій рахунок, або чекати, може заживе і так.

Історія лікування

ЗСУ Десантно-штурмові війська